Про заклад освіти
Початок діяльності
ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД З березня 1921 року, Млинів за Ризьким мирним договором увійшов до Польщі. Польський уряд проводить політику примусової полонізації населення. Офіційною стає лише польська мова. З 1926 по 1932 у Млинові будується нове приміщення школи (нині головний корпус). Школа стає семирічкою. У школі в цей час працює 10 вчителів. З свідоцтв випускників польської школи різних років, ми бачимо, що в школі вивчалися такі уроки, як релігія, польська мова, руська мова, математика, хімія, співи, географія, історія, фізика, малювання, ручна праця та фізкультура. Всі уроки викладалися лише польською мовою, а рідну українську мову вивчали лише раз на тиждень. Велика увага зверталася на поведінку учнів. Порушників дисципліни і неслухняних учнів карали фізично. В школі навчалися учні не лише з Млинова, а й з Корит, Дорогостаїв, Підгайців та інших навколишніх сіл. Діти з віддалених сіл наймали квартири, бо гуртожитку не було. На фото ми бачимо випускників та вчителів різних років (1930, 1931, 1936, 1938р). Із спогадів випускників польського періоду видно, що життя учнів було цікавим. Різноманітні позакласні заходи, екскурсії, подорожі по Ікві на байдарках, відзначення свят Нового року, Дня незалежності, випускних вечорів, участь в різноманітних гуртках: співочому, драматичному, «вмілі руки», в годинах за інтересами - все це спрямовувало дітей на чесну і благородну діяльність. В школі тоді навчалися діти різних національностей. Це поляки, українці, чехи, євреї. З великою повагою випускники польської школи згадують директора школи Едварда Новака, вчителя Генріка Порусевича та інших. Велику допомогу у вивченні цього періоду історії школи нам надали колишній учень Мельничук М.І., який проживає у Росії, Ірена Малівінська-Шмідтова, що зараз проживає у Чехії. Не забував школу і млинівчанин Мунт Іван Миколайович (випускник 1939р.) нині покійний. З 1947 року по 2002 рік проживав у Голландії. Його доля склалася не просто: воював у складі польського війська проти фашистів, потім Італії, Англії, Голландії. 20 років працював у шахтах, але рідних країв не забував. Коли його родина неодноразово приїздила в Млинів, він завжди відвідує нашу школу, надаючи її матеріальну допомогу.
Сторінками історії школи
Восени 1939 року, західноукраїнські землі були приєднані до УРСР. Вперше за багато століть українці з'єднались в межах єдиної України. Усі діти шкільного віку сіли за парти. Навчання в школі стало вестись українською мовою за новими планами і програмами безплатно. Але мирне життя жителів Млинова було перерване нападом фашистської Німеччини на СРСР. Вже 24 червня 1941 року Млинів було окуповано німецькими військами. Приміщення школи вони перетворили на комендатуру, там же знаходилось і гестапо. В цей важкий час по-різному склалися долі випускників школи довоєнного періоду. Багато хто із зброєю в руках боровся з ворогом на фронтах війни і поліг смертю хоробрих. А випускник школи 1940 року Віктор Безценний за мужність і героїзм, виявлені під час форсування Дніпра у 1943 році був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Інші випускники включились у національно-визвольну боротьбу і в складі військових формувань ОУН-УПА відстоювали незалежність рідної матері України. Радянський післявоєнний період /1944-1990 рр./ За роки війни школа дуже постраждала. Було зруйновано другий поверх, більшість вікон були забиті фанерою і дошками. Взимку в класах учні навчалися у верхньому одязі, у завірюху через вікна у класи залітав сніг. У школі навчались у дві-три зміни. Не вистачало підручників, зошитів. Однією книгою користувалося 15 учнів. Першим директором після війни був Зайцев В.П. (делегат наради вчителів у Львові).З 1947 року семирічна школа стала десятирічкою. Перший випуск відбувся 1949 року. Директорами школи в цей період були Бугорський, Левківський В.Я., Тітенко М.Д., Харченко Г.П., Тростянчук О.Ф., Пулінець О.С. З 40-х до 80-х років працювала в Млинівській школі вчителька російської мови і літератури Трохимець Л.М., яку з любов'ю і понині згадують її колишні учні.Всі вчителі намагались якнайкраще навчати дітей, розвивати їх особистості, виховувати працьовитими, добрими, гуманними, патріотами своєї Батьківщини, підкреслюючи, що вона починається з рідного порога, з рідної хати. Найдовше очолював педагогічний колектив Млинівської СШ №1 Вальчун Степан Андрійович, з 1964 року по 1990 рік. Під керівництвом директора школи, Вальчуна С.А., у школі було створено школу вчителів-новаторів, які досягли значних успіхів у навчанні і вихованні учнів. РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ За роки незалежності школа змінила свій вигляд. За матеріальної допомоги батьків, учнів та спонсорів зроблено капітальний ремонт класів. Для покращення методичної роботи в школі створено методичний кабінет. Переоформлені класи-кабінети української мови і літератури, історії, біології, географії, зарубіжної літератури, створено комп'ютерний клас. Вже на протязі десяти років проводиться збір матеріалів про історію нашої школи. На основі цих матеріалів написана і видана історія школи і створений музей. В школі все робиться для того, щоб вона була охайною і затишною. З матеріалів вітрин і стендів видно, що в школі надається велике значення вивченню народних ремесел, сімейних національних традицій, свого родоводу. На численних фотографіях відображені шкільні свята, які проводяться в усіх класах щорічно, а також є загальношкільними. З матеріалів вітрин також видно, що в школі створено добровільну дитячу організацію "Козацька республіка" з учнів 5-9 класів. Шкільна газета "Оріон" вже на протязі декількох років висвітлює найбільш важливі проблеми школи і видається при сприянні редколегії районного часопису "Гомін". Також в школі надається велике значення гуртковій діяльності учнів. Хоровий, драматичний гуртки є частими призерами районних та обласних конкурсів. Педагогічний колектив Млинівської ЗОШ №1 робить все для того, щоб учні їх були освіченими, вихованими і дотримувались традицій минулих поколінь. ВОНИ ВЧИЛИСЬ В НАШІЙ ШКОЛІ На цих стендах ми бачимо випускників нашої школи. Тисячі учнів вирушили з нею у життєвий вирій за 150-річний період її історії, залишивши в невидимих духовних нішах гамірну луну дитинства. Кожен учень - це неповторна доля. Це - історія написана самими учнями. Всі вони достойні похвали за свою працю, яку вони внесли в розбудову нашої країни. Але деякі досягли особливо високих вершин. Це випускник 1949 року Варійчук Мілій Іванович, випускник 1951 року Демидюк Микола Севастьянович - доктор геологічних наук, Опейда Йосип Олексійович, випускник 1958 року - доктор хімічних наук, Лауреат Державної премії 1993 року, директор інституту фізичної хімії в Донецьку. Юрій Загорський (Залета), випускник 1958 року - письменник, поет, автор книг "Хто витримав спеку", "Липнева ніч", "Обеліски" та інші. Деякі випускники нашої школи - це люди героїчних професій. До них можна віднести випускника 1976 року, Большого Віктора Анатолійовича, який два роки ніс нелегку військову службу у Афганістані, в складі контингенту радянських військ. Душмани за Большого давали 270 тис. афганів. Віктор Анатолійович був декілька раз поранений. Старший лейтенант Большой за відвагу проявлену під час війни нагороджений орденом. Нині Большой В.А. підполковник у відставці, працює юристом. Шепель Сергій Іванович, випускник 1966 року - кандидат геофізичних наук, член Другої Антарктичної експедиції. Наші випускники Вадим Балас і Микола Муляр удостоєні високого звання Заслужених працівників культури України, Аврусевич Василь, випускник 1959 року - Заслужений артист України. Заслужені лікарі - Беля Марія Миколаївна, Федіна Зіна Йосипівна, Плисюк Ірина Василівна, вчителі - Чернушко Андрій Парфенович, Гзило Неля Миколаївна, Кавецька Тамара Борисівна, Бернійчук Раїса Андріївна та багато інших. Випускники нашої школи - це люди різного віку і різних професій. Відсвяткувала Млинівська СШ№1 свій 140-річний, 145-річний, 150-річний , 155-річний ювілеї. Школа старається вписуватися у сучасні освітянські ритми. Завдяки батькам та спонсорам змінюється зовнішній вигляд одинядцятирічки, поліпшуються умови праці педагогів і навчання школярів. Одним із щедрих благодійників школи №1 стала сім'я колишнього учня, випускника 1939 року Івана Мунта. Його донька Ліда та зять Хек Доннерси упродовж останніх п'яти років надають постійну фінансову допомогу навчальному закладу. За цей час, за їхні кошти, обладнано і відкрито комп'ютерний клас. Вагомий їх внесок у створення музею школи, побудову внутрішкільних приміщень, які поліпшили умови перебування учнів у школі. А всі члени родини Доннерсів, незважаючи на те, що проживають у далекій Голландії, побували у школі, де навчався їх батько. Такі тісні зв'язки школи із родинами учнів і випускниками стали традиційними. Млинівська ЗОШ №1 є храмом науки для її випускників, щирим і добрим спогадом про їх дитинство та юність.